Фізичні особливості електрозварного міжкишкового анастомозу

• Published in: Hìrurgìâ ditâčogo vìku no. 4(61); pp. 69 - 73
• Main Authors: S. S. Podpriatov, S. E. Podpryatov, S. G. Gichka, V. G. Hetman, A. V. Makarov, G. S. Marinsky, V. A. Tkachenko, O. V. Chernets, V. A. Vasylchenko, D. V. Tarnavsky
• Format: Journal Article
• Language: English
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 01-12-2018
• Subjects: анастомоз; експеримент; еластичність; кишка; неспроможність; розривний тиск; свиня
• ISSN: 2304-0041; 2521-1358
• DOI: 10.15574/PS.2018.61.69

Окремі дослідники вважають, що модуль пружності (Юнга) акуратніше відображає механічні властивості тканини та загоєння у міжкишковому анастомозі, аніж розривний тиск, який є узгодженим показником. Ці показники не широко застосовують до набуття структурної міцності, до 7–14 днів, але електрозварний анастомоз відрізняється первинною структурною єдністю. Мета: вивчити властивості розривної міцності й еластичності циркулярного анастомозу, створеного з використанням технології електрозварювання живих тканин, та порівняти їх з клінічними вимогами. Матеріали і методи. В умовах гострого експерименту дослідили анастомози діаметром 25 мм, створені на ділянках тонкої кишки свині: 16 електрозварних, 4 степлерних та 4 однорядних шовних. У сегмент кишки довжиною 20 см повільно вводили забарвлений розчин NaCl до втрати герметичності. Водночас визначали зміну діаметра кишки за проекцією на мірну лінійку. Результати. Прорізування тканини скобами відбувалося за тиску 24,2±0,8 мм рт. ст., зміни діаметра – 12%, модуля Юнга – 384 Па. Вивертання слизової оболонки та початок прорізування шва відбувалося за 41,3±5,1 мм рт. ст., зміни діаметра – 20%, модуля Юнга – 1093 Па. Втрата герметичності лінії електрозварювання відбулася після тривалого рівномірного розтягнення, за тиску 53,6±9,8 мм рт. ст. Зміна діаметра становила 40%, модуль Юнга – 2880 Па. Висновки. Поєднання високої еластичності та структурної однорідності розтягування електрозварного анастомозу є порівняно надійнішим механізмом уникнення ранньої неспроможності. Отримані дані визначають не лише участь електрозварного анастомозу у пропульсивних рухах та ранню появу випорожнень, але і стійкість його до раптових змін внутрішньочеревного тиску, що є перевагою для ранньої активізації хворого, за рідкої консистенції випорожнень та у дитячій хірургії.